- помертвілий
- —————————————————————————————помертві́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
помертвілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до помертвіти. 2) у знач. прикм. Який утратив ознаки життя; безжиттєвий, нерухомий. || у знач. прикм. Мертвотно блідий. 3) у знач. прикм. Який утратив свіжість; зів ялий. 4) у знач. прикм. Позбавлений усього… … Український тлумачний словник
нерухомий — 1) (який не рухається, лишається в тому самому положенні), непорушний, незрушний, завмерлий, застиглий; закляклий, закам янілий, скам янілий, задерев янілий, заціпенілий, закостенілий, помертвілий (про людину, частини її тіла та про тварину який… … Словник синонімів української мови
зблідлий — прикм. (про обличчя, шкіру людини який утратив природний колір, став блідим), поблідлий, збілілий, побілілий, пополотнілий, сполотнілий, помертвілий Пор. блідий … Словник синонімів української мови